4. Використання новітніх технологій у виховній роботі.

 «Використання новітніх технологій у виховній роботі класного керівника щодо формування в учнів культури поведінки»

На сучасному етапі розвитку системи освіти України «пріоритетом є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» (Національна доктрина розвитку освіти. Розділ ІХ «Інформаційні технології в освіті»).    Комп’ютеризація суспільства, розвиток ефективних інформаційних технологій, стрімке зростання ролі та значення інформації в сучасному світі спричинили зміни інформаційної складової розвитку науки, соціального життя, сфер виробництва.    Сучасний темп розвитку суспільства надзвичайно високий. Щоб встигати за змінами, людина повинна переробляти величезну кількість інформації, яка надходить з усіх точок земної кулі. Тому інформаційні технології мають сьогодні пріоритетне значення в усіх сферах діяльності й визначають розвиток суспільства завтрашнього дня.    У галузі освіти ці технології знаходять застосування в багатьох напрямках діяльності, зокрема, оновлюється зміст освіти, започатковується дистанційне навчання, впроваджуються нові форми спілкування: електронна пошта, відеоконференції, участь у роботі інтернет-форумів та ін. А це все потребує вищого рівня і якості підготовки учнів у школі.    Беззаперечно, що комп’ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Саме завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку дітей. Комп’ютери дозволяють індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою та типом його сприйняття. Вони багатократно підвищують швидкість та точність збору й обробки інформації, дозволяють вести корекцію, є потужним інструментом. За  комп’ютерами - майбутнє у пошуку необхідної інформації. Можливості комп’ютерних і мережевих технологій активізують уяву. Тому  впровадження цих засобів у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем. Сучасна освіта висуває також і нові вимоги до організації роботи класного керівника. Концепція виховної роботи в сучасній школі – це підтримка та допомога учнівській молоді в реалізації їхніх задумів, використання новітніх технологій у формуванні інформаційної культури та особистісних якостей (самоаналіз, саморозвиток, самореалізація) для поліпшення, як свого життя, так і суспільства, в якому вони перебувають.    Метою виховного процесу є виховання вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, готової до творчої трудової діяльності, яка досягається через формування в учнів морального ставлення до оточуючих людей і усвідомлення цінності людського життя, через формування культури інтелектуального розвитку і вдосконалення учнів, а також культури збереження власного здоров'я.    Основними завданнями виховання культури поведінки: вироблення вмінь і навичок культурно-розумової праці, здатність робити все точно й акуратно, тримати в належному порядку робоче місце, навчальні посібники, приладдя. виховання моральних почуттів і на їх основі вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою і реалізувалися б у будь-якій ситуації та умовах. виховання основ трудової культури, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, бережливе ставлення до результатів праці та до людей праці. формування розуміння прекрасного, любові  до нього, виховання естетичних почуттів, потреби і здатності створювати прекрасне.    Працюючи на основі народної освіти, вчитель не тільки озброює молоде покоління знаннями, а й формує в цілому моральну спрямованість особистості. Усвідомлюючи цю величезну суспільно значущу відповідальність перед суспільством, нацією за результати своєї праці, вчитель повинен бути зразком в усьому: його думки, почуття, поведінка – приклад для наслідування дітям.    Культура поведінки умовно, у найбільш загальних рисах, складається з культури спілкування, культури зовнішнього вигляду та культури побуту. Кожна з цих складових культури поведінки регламентується певними правилами етикету, який включає у себе загальнолюдські уявлення про належну поведінку особи в різних обставинах. Правила етикету відзначаються раціональністю, простотою, природністю, повагою до людини праці та її гідності, їх основу становлять принципи гуманізму та колективізму.    Культура спілкування між людьми регламентується правилами культурної поведінки, які роз'яснюють, що вважається пристойним, красивим і доцільним у поведінці людей, які вимоги ставить суспільство перед громадянами нашої країни. Головним засобом спілкування є мова. Формування культури мовлення є одним із найважливіших напрямів виховання культури поведінки школярів. Важливим завданням при вихованні культури спілкування є формування у школярів ввічливості, а також таких моральних якостей, як коректність, чемність, люб'язність, уважність, чуйність, делікатність. Всі ці риси особи тісно пов'язані між собою.    Багато правил етикету передбачають тактовну поведінку. Наприклад, тактовність виключає підслуховування чужих розмов, читання без дозволу чужих листів і написів на фотографіях, висміювання фізичних вад людей, надмірний вияв симпатії або неприязні, своїх почуттів й т. ін.    Правила етикету передбачають закріплення вимог скромності й простоти у певних формах поведінки, згідно з якими не слід переоцінювати себе, підкреслювати свої заслуги і здібності, нав'язувати іншим свої погляди, думки, смак.    Культура побуту насамперед передбачає чистоту, охайність. До цього слід привчати школярів. Кожна річ повинна мати своє місце. Житло має бути завжди чисто прибране, провітрене. Робочий куточок учня слід тримати в порядку. До наведення чистоти необхідно постійно залучати дітей, закріпляти за ними певні ділянки роботи, ускладнювати її в міру змужніння школярів.    Культура побуту включає також уміння вибирати і дарувати подарунки. Цей звичай також може мати вплив на розвиток в учнів уважності, чуйності, доброти. Діти повинні усвідомити, що подарунок — це прояв уваги до людини, бажання зробити їй приємне, принести радість. І зовсім неправильно думати, що подарунок повинен бути коштовним.    Важливе значення має також вироблення у школярів правильних уявлень про ідеал людської краси та естетичні критерії суспільства. Згідно з цими критеріями, ідеалом людської краси є гармонійна єдність багатого внутрішнього світу і привабливого зовнішнього вигляду.    Найбільш поширеними формами, методами та засобами виховання культури поведінки учнів є метод бесіди. Бесіда, зокрема евристична, сприяє активізації розумової діяльності дітей, змушує їх замислитися над етичними проблемами, вчить правильно оцінювати моральні вчинки людей.    Поряд з бесідою у процесі роботи по вихованню культури поведінки вчитель може використати інші методи педагогічного впливу, такі як роз'яснення, приклад, диспут. Відповідно до них обираються вербальні форми роботи: розповідь, кінолекція, усний журнал, читацька конференція, огляд періодичної преси на теми моралі, колективне коментоване читання тощо.    Звичайно, кожна вікова група учнів потребує застосування конкретної методики, вибору дохідливих і цікавих для школярів форм роботи. З учнями середніх класів переглядають і обговорюють кінофільми на морально-правові теми. Підлітків захоплюють сильні й горді герої пригодницьких фільмів. Під час обговорення таких фільмів учні усвідомлюють, за що борються, проти чого виступають їхні герої. Старшокласники з інтересом переглядають детективні фільми. Обговорення їх дає змогу вчителеві акцентувати увагу на різних правопорушеннях і злочинах, на необхідності боротьби з ними.    Також поширена і індивідуальна форма роботи. Індивідуальна виховна робота потребує координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Це можливо за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.    Ефективним методом індивідуальної виховної роботи є стимулювання інтересу учнів до занять мистецтвом: гри на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.         Але поряд з традиційними важливо використовувати і новітні технології: - психогімнастику; - психологічні ігри; - моделювання та програвання ситуацій; - проекти порятунку; - творчі завдання; - етюди; - тренінги емоцій; - енергетичні вправи; - психологічний малюнок; - графічну символіку.    Працюючи із багатьма ресурсами учні набувають нових корисних знань.  Застосування новітніх технологій відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи та надають нові можливості для творчості.    Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства. Вчитель і учень рівноправні суб’єкти навчально-виховної діяльності. Тому варто більше уваги приділяти стимулюванню внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх оптимальній участі у суспільній діяльності у справі виховання. Підвищенню результативності виховної роботи  сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.    Сьогодні важко уявити наше життя без комп’ютерних технологій. Вони швидко ввійшли у всі сфери нашого життя. Мабуть багато класних керівників, читаючи лекцію про куріння та алкоголь, правила дорожнього руху, тощо, бачили в очах дітей не цікавість, а сонливість і питання: «Коли це закінчиться?». З’являється запитання: «Як змусити сучасну молодь слухати, вивчати та запам’ятовувати,  якщо просто слухати лекції, читати книжки, писати конспекти їм стало не цікаво». Використання новітніх технологій  у виховній роботі надає широкі можливості для реалізації різних проектів. Основні «плюси» у використанні ІКТ: наочність, можливість отримати великий об’єм інформації за малий проміжок часу,  доступність.    Комп'ютер став помічником в організації моєї роботи, як класного керівника, розширив можливості виховного процесу. З'явилася можливість створення видовищних комп'ютерних засобів виховання з елементами відео, графіки, звуку, аудіо ефектів.    Використання інформаційних технологій дозволило видозмінити зміст, методи і форми виховання. Результати цих змін можна побачити в наступному: Відбувається формування особистості в процесі набуття знань, умінь, навичок, а не простого заучування. Інтегроване вивчення предметів. Взаємодія процесів навчання і виховання. Пізнання світу здійснюється в результаті створення його моделі.    Всі учні дуже люблять комп'ютер і виявляють до нього інтерес, тому цей інтерес завжди можна направити в потрібне русло. Для цього потрібно небагато: бажання, трохи терпіння, трохи вільного часу, любов до дітей та своєї роботи. Адже сучасної дитини не можна виховати без сучасних комп'ютерних технологій. Цього вимагає час. А педагог завжди повинен йти в ногу з часом, вловлюючи найменші зміни в суспільстві. Діти легше йдуть на контакт, якщо в класному керівнику вони бачать грамотну, сучасну людини, яка вміє використовувати всі прогресивні технології.  Сучасна школа сьогодні апробує і застосовує різні педагогічні виховні технології. Але найпродуктивнішими, такими, що надають учневі можливість вибору у застосуванні своїх здібностей та нахилів є такі: Ігрові педагогічні технології (інтелектуальні ігри, у ході яких відбувається становлення юних громадян, здобувається досвід активної участі в управлінні державою). Проектна технологія (розробка соціальних проектів різного масштабу складності). Технологія колективних творчих справ (КТС). Професійні технології (музейні). Групові дискусії. Тренінги спілкування.    Групова проблемна робота. Групова дискусія, як одна з форм групової діяльності, в основі демократична та гуманістична, проста за організацією. Вона дає дітям можливість вибору та досвід відстоювання поглядів, думок, суджень, оцінок, ідеалів. За оцінкою педагогів, технологія має колосальну силу впливу: створює найсильніше поле емоційного зараження, в яке попадає дитина й у якому щоразу здобуває досвід емоційних переживань; допомагає осмислювати соціально-культурну цінність власної діяльності з більш широких позицій «людської значимості»; реальна взаємодія дитини в ході групової діяльності з конкретним об’єктом світу підкріплюється високою задоволеністю в силу того, що для підлітків украй важливі товариство, спілкування, дружні зв’язки, почуття «своєї» групи, де тільки вона і здатна відчувати своє «я» серед інших і усвідомлювати себе як якусь індивідуальність; формуються вміння дітей взаємодіяти з людьми та впливати на оточуючі об’єкти дійсності.    Групова проблемна робота досить продуктивна для отримання школярами життєво важливого соціального досвіду в узгодженні висунутих ідей (на основі обраних критеріїв), формуванні вмінь ураховувати думки інших і відстоювати у процесі діалогу власні позиції. Технологія сприяє виявленню специфіки творчих і лідерських здібностей дітей. У процесі роботи над проблемою діти висувають припущення та затверджуються як «генератори ідей», «пропагандисти», «розроблювачі», «реалізатори», лідери та ті, кого ведуть. Технологія використовується у першу чергу для вирішення проблем, що виникають у класного керівника та дітей при плануванні роботи.    Найпоширенішими також формами виховної роботи  є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра тощо.    На мою думку виховання культури поведінки – одна з актуальних проблем морального виховання, яке в сучасних умовах набуває дедалі більшого соціального значення. Культура поведінки є виявом загальної культури людини у її діях, вчинках, ставленні до інших людей.